“Гнила” вишня

Цього року у розіграши Кубку Бучанського району Сокіл не планував приймати участь. Але за один день до жеребкування з нами зв’язався представник БРАФ, безпосередній організатор розіграшу кубку, Валентин Овдієнко та повідомив, що було б добре аби наша команда прийняла участь у змаганнях, адже для кількості в 32 учасники не вистачає однієї команди. Після роздумів, ми погодились. Розвиток та популяризацію Бучанського футболу ми завжди радо підтримуємо, тай що ж за кубок без чинного чемпіона району? Однак оскільки протягом квітня-травні всі суботи та неділі Сокіл зайнятий на матчах Чемпіонату Київщини та Чемпіонату України серед аматорів (періодично за декілька сотень кілометрів від дому) наша команда висунула обов’язкову умову, що наші ігри на кубок мають відбуватися, відповідно регламенту, у будні дні, бажано середа-четверг. На що отримали підтвердження від Валентина, що так і буде.

А далі починається цікаве: у середу нас повідомляють, що гру 1/16 фіналу із Вишнею призначено на неділю. Звичайно, ми відразу зв’язалися із Валентином, та задали логічне питання: “а як же твоє слово, яке ти давав?” На що отримали відповідь: “так може ви на чемпіонат України в Тернопіль відправите  2-й склад?”. Зрозуміло, що СФК “Сокіл” вказало, представнику федерації ( як би це не було смішно) читайте регламент: матчі  команд які захищають честь регіону на вищих рівнях, повинні бути зіграні мінімум або за 20 годин  до гри , або мінімум на наступний день після 14-00. Також звичайно ми повідомили федерацію про те, що ми просимо дати відпочинок нашим футболістам і зіграти не в понеділок, а у середу або четвер. 

Наступного дня представники ФСК “Вишня” проявляють свою сутність і  повідомляють, що грати будемо в понеділок о 16-30. Тобто створили умови, щоб наша команда грала 3-й матч поспіль та ще й майже не відпочили після дороги з Тернополя. Ну що ж, воно якось не по людськи, але все згідно регламенту. Сокіл приймає виклик. 

Але це ще не кінець. У п’ятницю в 22-00 команда-господарі змінює своє рішення та повідомляють нас, що гра буде у понеділок, але о 19-30. Пізніше керівництво ФСК “Вишня” визнало, що поспішили призначити гру на 16-30 не узгодивши час з власною командою. Забули, що в будній день в цей час багато футболістів ФСК “Вишня” працює і не зможе вчасно прибути на стадіон. Так дуже хотіли нам менше часу дати на відпочинок , що й про своїх гравців забули 🙂

Ми повідомили БРАФ, що відповідно до регламенту час та місце проведення матчу команда господар повинна призначити до 12-00 середи. Ми отримали офіційне повідомлення про призначення матчу на 16-30, а тому одноосібне рішення про перенесення матчу на 19-30 є неправомірним. Але оскільки понеділок 16-30 не влаштовує обидві команди ми готові на перенесення матчу та призначити новий час зустрічі з урахуванням інтересів обох команд.

Сподіваючись на здоровий глузд ми сконцентрувалися на змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів. Зіграли в Гнідині в суботу матч Чемпіонату області. Відразу після гри вирушили до Тернополя. Прибули у Тернопіль о 22-00.  Зіграли у неділю фізично та психологічно виснажливий матч із ФАТ “Подоляни”. Дорогою додому намагаємося з’ясувати: так коли ж граємо на кубок району? Спілкуючись з представниками ФСК “Вишня” та представником БРАФ,  о 20-29 отримали вердикт: гра в понеділок в 19-30. Жодного аргументу Соколу не враховано. 

Ну що ж, офіційне рішення прийнято – Сокіл звик грати за правилами.

Ще однією проблемою для Соколу стало кадрове питання. Через травми, хвороби та зайнятість на роботі підтримати свою команду на полі не змогли декілька ключових гравців Соколу. Навіть Ємельянову довелося покинути свій звичний правий фланг і переміститися на лівий. Фізична втома, брак виконавців, темний м’яч на темному полі при штучному освітлені стали досить непростими викликами для Соколу.

Незважаючи на це, майже всю гру Сокіл провів в атаці, переважно на половині поля суперника. Але м’яч відверто не хотів влітати у сітку воріт Вишні. Натомість суперник скористався єдиним своїм моментом на всі 100%. На 67-й хвилині Вишня заробляє штрафний удар перед своїм карним майданчиком. Владислав Литченко майстерно виконав стандарт відправивши м’яч під саму поперечину. Прудніков кінчиками пальців дотягнувся до м’яча, але без шансів.

Кінець матчу пройшов так само переважно на половині поля суперника. Соколята відчайдушно намагалися забити. Нагоду відзначитися мали: Байдалук, Фурсенко, Берест, Олексієнко, Овчарук. Проте футбольна удача того вечора була на боці Вишні. На 94-й Ємельянов намагався повторити свій успіх у матчі із Мрією, але воротарю Вишні вдалося зловити цей м’яч.

Що ж у підсумку? Результат явно не по грі, але вже є як є. Сокіл, виказавши своєю участю підтримку районному футболу, вилітає з розіграшу Кубку на самому його початку. Три фізично важкі гри поспіль – хлопці герої. Повна самовіддача, перемагаючи біль та втому. 

На останок хочеться звернутися до:

– БРАФ: тримайте своє слово, не показуйте слабкість. Ви маєте бути гарантом дотримання домовленостей не зважаючи ні на що. 

– керівництва ФСК “Вишня”: гра забувається, у пам’яті залишиться не тільки результат, а й ваша «гнилість».

– футболістів ФСК “Вишня”: щиро вітаємо з перемогою, ви дійсно на полі викладались на всі 100% та заслужили рухатись далі.

– всіх футбольних людей: у цей важкий для України час, не намагайтеся перемогти один одного за будь-яку ціну. Проявляйте людяність та взаємо підтримку. Йдіть на зустріч футбольним побратимам. Пам’ятайте, що всі ми граємо у одній команді під назвою Україна, а перемога нам потрібна над російськими загарбниками. 

Слава Україні!